З самого початку невтомний прихильник канадської багатокультурности, сенатор Павло Юзик з Манітоби присвятив цій темі свою першу промову в Сенаті у 1964 році, сказавши зокрема:
“Індіанці та ескімоси жили разом з нами на протязі нашої історії; британська група є багатокультурною – англійці, шотландці, ірландці, валійці; і з встановленням інших етнічних груп, які зараз становлять майже третину населення, Канада фактично стала багатокультурною … Дотримуючись ідеалів демократії та духу Конфедерації, Канада повинна прийняти та гарантувати принципи партнерства всіх народів, які зробили внесок в її розвиток та прогрес”
(“Багатокультурність…будучи Канадцями” – Багатокультурність та громадянство Канада, 1987 р.)