В Сенаті Канади
“Слово “багатокультурність” було створено в Канаді і увійшло в загальне користання підчас 1960-х років в контексті поширених дебатів про національну єдність … З самого початку невтомний прихильник канадської багатокультурности, сенатор Павло Юзик з Манітоби присвятив цій темі свою першу промову в Сенаті у 1964 році, сказавши зокрема:
 Сенатор Юзик супроводжує Прем’єр Міністра Вис. Достойн. Джона Діфенбейкера, 4 лютого 1963, під час призначення до Сенату Канади |
“Індєйці та ескімоси жили разом знами на протязі нашої історії; британська група є багатокультурною – англійці, шотландці, ірландці, валійці; і з встановленням інших етнічних груп, які зараз становлять майже третину населення, Канада фактично стала багатокультурною … Дотримуючись ідеалів демократії та духу Конфедерації, Канада повинна прийняти та гарантувати принципи партнерства всіх народів, які зробили внесок в її розвиток та прогрес”
(“Багатокультурність … будучи Канадцями” – Багатокультурність та громадянство Канада, 1987 р.)
Внесок в розбудову Канади
СЕНАТОР ЮЗИК ПРО ВКЛАД УКРАЇНЦІВ В НАДБАННЯ КРАЇНИ
Екран – Ілюстрований Журнал для Молоді і Старших, Рік 4, ч. 14 (8), травeнь-чeрвeнь 1964
Сенатор Павло Юзик виголосив 3 березня свою першу велику промову в сенаті, присвятивши її дуже актуальній проблемі вкладу етнічних меншиних груп, а зокрема українців в господарство і культуру Канади. Сенатор Юзик подякував сен. Конноллі, голові Внутрішйнього економічного й контінґентового комітету, за підтримку його бажання мати тримовну секретарку, що полагоджувала б його й інших сенаторів кореспонденцію на мовах: українській, англійській і французькій. Він видвигнув зчерги значення третього елементу в Канаді, підкресливши постійний його ріст. Коли ще в 1901 році громадяни англійського походження становили 57% населення, французького — 31% й іншого — 12%, то вже 1961 року англомовний елемент становить тільки 44%, французький — 30%, а третій елемент — 26%. З-поміж інших національних груп на першому мі сціщодо числа стоять німці — 1,049,599 осіб, на другому українці — 473,377, далі італійці — 450,350 голляндці — 429,679, скандинавці — 386,534, поляки — 323,517, індіяни —208,286, жиди 173,344. Третій елемент є панівним в Саскачевані, де становить 53% усього населення і є пропорційне найчисленнішим в Манітобі (48%) і Алберті (49%).
Етнічні групи, що входять у склад цього третього елементу, є співбудівничими Заходу Канади і становлять перманентну частину канадійської сцени. Подавши ці дані, сен, Юзик довше зупинився иа вкладі української етнічної групи в Канаду, — групи, з якої він сам виходить. Українці скультуували мільйони акрів дівичих земель на канадійській прерії — біля 130 сіл носять українські назви. Вони здобули багато відзначень з аґрікультури на канадійських і міжнародних конйурсах, виплекавши найкращі породи збіжжя. Не дивниця, бо ж Україна завжди мала славу чорнозему і шпихліра Европи. Працею українців постали залізни-чі шляхи, копальні, фабрики. Вони дали кадри народних й університетських професорів, сотні міських радних і голов сіл та міст, в цьому числі мейорів таких міст як Вінніпег, Едмонтон, Віндзор, Кенора.
З-поміж українців вийшло багато членів про вінційних леґіслятур в Манітобі, Саскачевані, Алберті й Онтаріо. Кільканадцять провінційних міністрів, три сенатори і 74 федеральних послів. Біля 10,000 українців боролося за Канаду в першій світовій війні й один з них, Пилип Коновал, здобув найвище відзначення Коммонвелту — Хрест Вікторії. Біля 40,000 добровольцями служило в канадійській армії в другу світову війну і багато з них поклало свої голови.
Усій Канаді відомі українські культурні надбання: ноша, хори, танкові виступи. Українська мова навчається на університетах Саскачевану, Манітоби, Алберти, Торонта, Монтреалу і Оттави; вона впроваджена в середніх школах (гай скул) Саскачевану, Алберти і Манітоби. КУК координує працю 27 широких українських організацій. Створено Шевченків ську фундацію, затверджену обидвома палатами, для плекання української культури в Канаді. В цьому році всі українці широко відзначають 150-ий ювілей народження Тараса Шевченка, найбільшого українського поета, борця за універсальний мир, справедливість, правду і братерство. Прем. Діфенбейкер, відкриваючи його пам’ятник в 1961 році у Вінніпегу, промовляв в українській мові, як також робив це прем’єр Даф Роблін.
З уст сен. Юзика пролунала після цього вперше в законодатшй палаті Канади українська мова цитатом із “Кавказу”:
“Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля,
І неситий не виоре
На дні моря поля.
Не скує душі живої
І слова живого.
Борітеся, поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая”.
Й опісля ще:
“Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово”.
Сенатор сказав, що вільні країни світу мусять змобілізувати світову опінію проти найбільшої тоталітарної імперії, Сов. Союзу, щоб причинитись до самовизначення й миру для багатьох уярмлених Росією народів.
Дальшу частину промови сен. Юзик присвятив детальнішому обговоренню проблем бікультуризму в Канаді. Він говорив про великий вклад і заслужені права французів, звертаючись до них на французькій мові: Інші етнічні групи, які допомогли побудувати Канаду, подивляють канадійських французів за їх любов до батьківщини, за оборону її незалежности і за збереження їх гарної культури.
Продовжуймо працювати спільно, взаємно себе шануючи, щоб збудувати Канаду, об’єднану на Божу славу, на добробут наших громадян, і на мир та прогрес людства!